Новини

15-16 березня 2012 року у Києві за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Соціальна політика щодо невиліковно хворих».

На заході прозвучали надзвичайно цікаві доповіді, наприклад: «Стан та нормативно-правова база паліативної допомоги в Україні»; «Покращення міжвідомчої та міжсекторальної координації та співпраці у галузі паліативної та хоспісної допомоги»; «Українська православна церква як суб’єкт соціальної політики щодо невиліковно хворих»; «Впровадження хоспісів як складник сучасної соціальної політики держави»; «Соціально-правовий захист невиліковно хворих і членів їхніх родин»; «Концепція якості життя як індикатор ефективності медико-соціальної політики щодо невиліковно хворих»; «Професійний стрес і задоволеність роботою серед працівників закладів паліативної допомоги» та багато інших.

У Президіумі конференції (зліва направо): О. Вольф (Асоціація паліативної та хоспісної допомоги); проф.А. Прибилка (Катовіцький економічний університет, Польща); проф.П. Блендовський (Варшавська школа соціальної економіки, Польща); О. Луценко (перекладач); Р.Мельничук (Фонд "Допомоги хоспісам", Великобританія); проф.Ю. Губський (Інститут паліативної та хоспісної медицини); В. Султан (Міністерство соціальної політики України); о. Сергій Косовський (Українська Православна церква)

                            

Виступ проф.В.Олефіра, першого проректора з науки Університету "Україна"  та виступ проф. Ю.Губського, директора ІПХМ

                 

                                                                       Учасники конференції

Необхідно зазначити, що тематично, перший день роботи конференції був присвячений переважно хоспісній тематиці (і переважно обговорювалися проблеми осіб у кінцевій термін їх земного життя), тоді як на другий день заходи учасники зосередили увагу на питаннях соціальних гарантій у рамках довгострокової допомоги (зокрема, дітям, людям похилого віку з особливими потребами та ін.). Було очевидно, що довгострокова допомога (паліативна) є інтегрована у систему соціальної політики значно у більшій мірі, аніж хоспісна, що виражається, зокрема, і рядом соціальних гарантій для тяжко хворих саме у контексті «паліативного» догляду. Хоча, на жаль, ані паліативна, ані хоспісна допомога (догляд) досі не знайшла свого термінологічного та правового вираження у номенклатурі Міністерства соціальної політики.

Особливе зацікавлення та обговорення викликали доповіді наших польських і англійських колег, з яких учасники довідалися не лише про системи соціальних гарантій для тяжко хворих у цих країнах, але й про деякі практичні питання забезпечення цих гарантій (зокрема, практики співпраці неурядових організацій з державними закладами і залучення додаткових коштів).

              

Резолютивна частина Конференції містила, зокрема, такі пункти, як:

  1. Визначення особливого суб'єкта паліативної допомоги з присвоєнням йому особливого статусу (наприклад, «паліативний хворий» або «термінально хворий»). Можливо, цей статус йому повинен надавати МСЄК, замість групи інвалідності. Також можливо, статус паліативного пацієнта повинен встановлюватися рішенням місцевого суду «за поданням» лікувального закладу, в якому пацієнт отримуватиме паліативну допомогу, з призначенням опікуна (піклувальника).
  2. Внести зміни до ЗУ «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 №966 щодо забезпечення особливих видів соціальних послуг для пацієнтів, що набули особливого статусу «паліативний хворий».
  3. Після набуття статуса «паліативний хворий», за поданням територіальної медичної установи, де пацієнт отримує лікування, він стає на облік у територіальний центр соціального обслуговування.
  4. Отримання статусу паліативного хворого повинно обмежувати його дієздатність.
  5. Внести пропозицію для Мінсоцполітики щодо перепрофілювання ліжкового фонду психоневрологічних будинків-інтернатів для хронічних хворих в установи хоспісного типу».

 На даному заході було забезпечене високе представництво:

- керівництво закладів Міністерства соціальної політики – до 20 директорів центрів соціального обслуговування з різних регіонів України, профільні фахівців науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин, а також представники безпосередньо управлінь праці та соціального захисту;

- представники Міністерства економіки та Міністерства охорони здоров’я;

- керівництво закладів охорони здоров’я  – до 20 головних лікарів і їх заступників, також з різних регіонів України;

- керівництво середніх і вищих навчальних закладів (що спеціалізуються не лише на медсестринській підготовці, але й на підготовці у сфері соціальної політики) – до 10 директорів, їх заступників, а також завідувачів і доцентів кафедр;

- керівництво до 7 центрів соціальних служб для сім’ї та молоді (усі – різні райони Київської обл.);

- а також, звичайно, лідери неурядових організацій – Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, Український Форум благодійників, МФБ "Подих життя", Карітас України, Карітас-Спес, "Добробут" (Луганська обл.), Харьковский обл.фонд "Соц.служба допомоги", Фонд им.Ененко (Луганськ обл.), Асоціація паліативної та хоспісної допомоги (Полтавська обл.).

У зв’язку з цим, є поважні надії на конкретні результати конференції.

Наразі, задля досягнення кінцевої мети (впровадження ряду конкретних соціально-правових гарантій для тяжко хворих, яким по факту надається паліативна та хоспісна допомога – у практичній площині плануються такі першочергові кроки:

  1. Підготовка спільного листа МОЗ – Мінсоцполітики України щодо посилення медичного компоненту в соціальних закладах, а соціального – у медичних і проекту відповідного міжвідомчого положення (зокрема, вже почалася спільна робота Асоціації паліативної та хоспісної допомоги та науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики.
  2. Представлення та постійна адвокація набутків практичної складової проекту – інноваційної програми надання паліативної та хоспісної допомоги на дому у м.Києві (вперше в історії Мінсоцполітики допомога 50 «невиліковно хворим особам» надається у рамках спеціально створеного відделення, яке і носить таку назву, яка закріплена у відповідному положенні. Таким чином, «паліативна та хоспісна» допомога входить в нормативно-правовий і науковий обіг згаданого Міністерства. Асоціація надає усіляку підтримку діяльності згаданого відділення.
  3. Упровадити у широкий обіг нині діюче положення про програму паліативної та хоспісної допомоги на базі Печерського територіального центру соціального обслуговування м.Києва (у якому визначено чіткі критерії, за якими можна забезпечити адресність саме паліативної та хоспісної допомоги - ступінь дієздатності реципієнта та  соціальний статус того, кому надається пільга. При чому необхідно ввести рівень доходу реципієнта як один із критеріїв. Окремо можна розглянути питання щодо «інвентаризації» отримувачів паліативної та хоспісної допомоги в Печерському районі (проте, це має певні ризики етичного характеру).
  4. За соціальними пільгами для невиліковно (термільно) хворих закріпити нормативно-правовий документ (ним може стати згадане у п.1 Положення) та джерело фінансування. При чому, в умовах фінансово-економічної кризи, необхідно усвідомлювати, що перевага має надаватися альтернативним джерелам. Взагалі, реальніше перенести більшість фінансових витрат у цій сфері з державного на регіональний рівень. Саме для цього необхідна співпраця з НУО, які провадитимуть фандрейзінг (залучення додаткових коштів).

                   

Насамкінець ... Наші "солодкі" партнери ТМ "Суворов" та ТМ "HaYaS"



до перелiку новин